alt alt

2015/2016

Стаття:

Fedoriak M.M., Tymochko L.I., Kulmanov O.M., Volkov R.A., Rudenko S.S. Winter losses of honey bee (Apis mellifera L.) colonies in Ukraine (monitoring results of 2015-2016) // Ukrainian Journal of Ecology, 2017, 7(4), 604–613.

Завантажити статтю

Втрати бджолосімей в Україні після зимівлі 2015-2016 рр.

У більшості країн моніторинг втрат бджолосімей проводиться вже багато років і охоплює значну частку бджолярів з різних регіонів країни. Натомість в Україні моніторинг проводиться лише 2 роки і, на жаль, вдалося залучити респондентів не з усіх регіонів. Кількість опитаних становить менше, ніж 1 % від загальної кількості українських бджолярів. В той же час у Норвегії в опитуванні взяли участь близько 21 % бджолярів країни, в Нідерландах – 20 %, в Данії – 19 %. Тому ми прагнемо розширити коло наших респондентів, щоб отримати більш глибоке розуміння причин втрат бджолосімей в Україні.

Відносний ризик зимових втрат на регіональному рівні. Регіони з рівнем втрат значно вищим/нижчим, ніж середній показник втрат, показані червоним/зеленим кольором відповідно (Матеріали зі статті Prelimitary analysis… 2016, яку Ви можете завантажити).

 

Детальніше проаналізуємо втрати бджолиних сімей після зимівлі 2015/16 в Україні.

Анкетування бджолярів проводили співробітники і студенти кафедр екології та біомоніторингу і молекулярної генетики та біотехнології, інституту біології, хімії та біоресурів, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, члени організації ГО АВПБ «Буковинський бджоляр». Збір даних здійснювали за допомогою Інтернет опитування, електронної і традиційної пошти та безпосереднього опитування бджолярів. Загалом, зібрано відповіді більше, ніж у 400 пасічників з 18 областей України. Дійсними виявилися 399 анкет, які й були використані нами для статистичного аналізу. Дані були згруповані відповідно до адміністративних і фізико-географічних зон України.

Встановлено, що навесні 2016 року втрати бджолосімей (відповідають сумі колоній, що загинули і колоній, що мали нерозв’язні проблеми з матками) виявилися нижчими, порівняно з минулим роком і складали близько 10 % бджолосімей, що увійшли в зиму. Відбулося суттєве зниження смертності бджолосімей після зимівлі 2015/16 (6,3 %), порівняно з попереднім роком (13,4 %). Натомість значно збільшилася кількість бджолосімей, що мали нерозв’язні проблеми з матками.

Поряд із запитаннями щодо кількості втрачених сімей, анкети містили й запитання щодо ознак, якими супроводжувалася загибель сімей, моніторингу Varroa, а також заходів, які застосовують для лікування варроатозу. Нами встановлено методи, які найчастіше використовували респонденти протягом періоду квітень 2015-квітень 2016 (таблиця).

Найбільш популярні заходи для лікування варроатозу протягом періоду квітень 2015-квітень 2016
Захід / препарат Кількість обробок
Видалення трутневого розплоду 440
Amitraz (обкурювання) 172
Amitrazвсмужках 117
Щавлева кислота (крапельне) 104
Щавлева кислота (оприскування) 92
Інші хімічні речовини
Amitraz+Tayflyvalinate(Varacket) 5
Amitraz+Thymol (Біпін-Т) 4

З метою виявлення ефективності застосованих мір ми плануємо провести кореляційний аналіз отриманих даних.

Бджолам загрожує не лише кліщ Varroa, алей необдумана діяльність фермерів. Наприклад 23-24 квітня 2016 року на Хотинщині (Чернівецька область) садоводами проводилися обприскування садів у заборонений час (до 22 години), новими препаратами захисту рослин невідомого походження, що призвело до смерті льотної бджоли в 540 бджолосім’ях.

Детальнішу інформацію щодо завданих бджолярам збитків можна отримати переглянувши відеоматеріали зібрання бджолярів, представників державних служб, органів місцевої влади та засобів масової інформації, яке відбулося 25 квітня 2016 року в Хотинській районній раді.