alt alt

2015/2016

Статті:

Robert Brodschneider, Alison Gray, Romée van der Zee, Noureddine Adjlane, Valters Brusbardis, Jean-Daniel Charrière, Robert Chlebo, Mary F Coffey, Karl Crailsheim, Bjørn Dahle, Jiří Danihlík, Ellen Danneels, Dirk C de Graaf, Marica Maja Dražić, Mariia Fedoriak, Ivan Forsythe, Miroljub Golubovski, Ales Gregorc, Urszula Grzęda, Ian Hubbuck, Rahşan İvgin Tunca, Lassi Kauko,
Ole Kilpinen, Justinas Kretavicius, Preben Kristiansen, Maritta Martikkala, Raquel Martín-Hernández, Franco Mutinelli, Magnus Peterson, Christoph Otten, Aslı Ozkirim, Aivar Raudmets, Noa Simon-Delso, Victoria Soroker, Grazyna Topolska, Julien Vallon, Flemming Vejsnæs & Saskia Woehl Preliminary analysis of loss rates of honey bee colonies during winter 2015/16 from the COLOSS survey // Journal of Apicultural Research, 2016 Vol. 55, No. 5, 375–378, http://dx.doi.org/10.1080/00218839.2016.1260240.

Завантажити статтю

Fedoriak M.M., Tymochko L.I., Kulmanov O.M., Volkov R.A., Rudenko S.S. Winter losses of honey bee (Apis mellifera L.) colonies in Ukraine (monitoring results of 2015-2016) // Ukrainian Journal of Ecology, 2017, 7(4), 604–613.

Завантажити статтю

 
Preliminary analysis of loss rates of honey bee colonies during winter 2015/16 from the COLOSS survey Robert Brodschneider, Alison Gray, Romée van der Zee, Noureddine Adjlane, Valters Brusbardis, Jean-Daniel Charrière, Robert Chlebo, Mary F Coffey, Karl Crailsheim, Bjørn Dahle, Jiří Danihlík, Ellen Danneels, Dirk C de Graaf, Marica Maja Dražić, Mariia Fedoriak, Ivan Forsythe, Miroljub Golubovski, Ales Gregorc, Urszula Grzęda, Ian Hubbuck, Rahşan İvgin Tunca, Lassi Kauko, Ole Kilpinen, Justinas Kretavicius, Preben Kristiansen, Maritta Martikkala, Raquel Martín-Hernández, Franco Mutinelli, Magnus Peterson, Christoph Otten, Aslı Ozkirim, Aivar Raudmets, Noa Simon-Delso, Victoria Soroker, Grazyna Topolska, Julien Vallon, Flemming Vejsnæs, and Saskia Woehl // Journal Of Apicultural Research. – 2016. – Vol. 55, N 5. – P. 375-378.

Завантажити статтю

Втрати бджолосімей в Україні після зимівлі 2015-2016 рр.

У більшості країн моніторинг втрат бджолосімей проводиться вже багато років і охоплює значну частку бджолярів з різних регіонів країни. Натомість в Україні моніторинг проводиться лише 2 роки і, на жаль, вдалося залучити респондентів не з усіх регіонів. Кількість опитаних становить менше, ніж 1 % від загальної кількості українських бджолярів. В той же час у Норвегії в опитуванні взяли участь близько 21 % бджолярів країни, в Нідерландах – 20 %, в Данії – 19 %. Тому ми прагнемо розширити коло наших респондентів, щоб отримати більш глибоке розуміння причин втрат бджолосімей в Україні.

Відносний ризик зимових втрат на регіональному рівні. Регіони з рівнем втрат значно вищим/нижчим, ніж середній показник втрат, показані червоним/зеленим кольором відповідно (Матеріали зі статті Prelimitary analysis… 2016, яку Ви можете завантажити).

 

Детальніше проаналізуємо втрати бджолиних сімей після зимівлі 2015/16 в Україні.

Анкетування бджолярів проводили співробітники і студенти кафедр екології та біомоніторингу і молекулярної генетики та біотехнології, інституту біології, хімії та біоресурів, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, члени організації ГО АВПБ «Буковинський бджоляр». Збір даних здійснювали за допомогою Інтернет опитування, електронної і традиційної пошти та безпосереднього опитування бджолярів. Загалом, зібрано відповіді більше, ніж у 400 пасічників з 18 областей України. Дійсними виявилися 399 анкет, які й були використані нами для статистичного аналізу. Дані були згруповані відповідно до адміністративних і фізико-географічних зон України.

Встановлено, що навесні 2016 року втрати бджолосімей (відповідають сумі колоній, що загинули і колоній, що мали нерозв’язні проблеми з матками) виявилися нижчими, порівняно з минулим роком і складали близько 10 % бджолосімей, що увійшли в зиму. Відбулося суттєве зниження смертності бджолосімей після зимівлі 2015/16 (6,3 %), порівняно з попереднім роком (13,4 %). Натомість значно збільшилася кількість бджолосімей, що мали нерозв’язні проблеми з матками.

Поряд із запитаннями щодо кількості втрачених сімей, анкети містили й запитання щодо ознак, якими супроводжувалася загибель сімей, моніторингу Varroa, а також заходів, які застосовують для лікування варроатозу. Нами встановлено методи, які найчастіше використовували респонденти протягом періоду квітень 2015-квітень 2016 (таблиця).

Найбільш популярні заходи для лікування варроатозу протягом періоду квітень 2015-квітень 2016
Захід / препарат Кількість обробок
Видалення трутневого розплоду 440
Amitraz (обкурювання) 172
Amitrazвсмужках 117
Щавлева кислота (крапельне) 104
Щавлева кислота (оприскування) 92
Інші хімічні речовини
Amitraz+Tayflyvalinate(Varacket) 5
Amitraz+Thymol (Біпін-Т) 4

З метою виявлення ефективності застосованих мір ми плануємо провести кореляційний аналіз отриманих даних.

Бджолам загрожує не лише кліщ Varroa, алей необдумана діяльність фермерів. Наприклад 23-24 квітня 2016 року на Хотинщині (Чернівецька область) садоводами проводилися обприскування садів у заборонений час (до 22 години), новими препаратами захисту рослин невідомого походження, що призвело до смерті льотної бджоли в 540 бджолосім’ях.

Детальнішу інформацію щодо завданих бджолярам збитків можна отримати переглянувши відеоматеріали зібрання бджолярів, представників державних служб, органів місцевої влади та засобів масової інформації, яке відбулося 25 квітня 2016 року в Хотинській районній раді.