Останні події та результати досліжень учасників проекту

Розроблено методики оптимізації збереження популяцій диких запилювачів
Методики оптимізації екосистемних послуг із запилення і збереження популяцій диких запилювачів для фермерів, бджолярів, органів місцевого самоврядування та інших організацій і широкого кола стейкхолдерів. Виконано в роді реалізації науково-дослідної роботи “Моніторинг і оптимізація екосистемних послуг в умовах деструктивних агровиробничих впливів на засадах концепції соціоекологічної системи». № державної реєстрації: 0122U001217 Керівник: проф. Федоряк М. М. завідувач […]
Читати Далі
Бджоли люблять носити штани різних кольорів, форм і розмірів 👖💛
Будь-хто, хто спостерігає, як бджоли-фуражири повертаються у вулик, може подумати, що він спостерігає за подіумом моди комах! 💃🏻 Під час пошуку корму бджоли збирають пилок із різноманітних квітів і зберігають його за задніми лапами в пилкових кошиках (або пилкових штанцях) для транспортування у вулик. Пилок може мати різні кольори: жовтий, білий, оранжевий, рожевий, синій, сірий, […]
Читати Далі

Нова загроза для бджіл – кліщ-паразит Tropilaelaps mites
Кліщі Tropilaelaps походять з Азії, де паразитують у розплоді медоносних бджіл Азії. Два види цих кліщів також здатні паразитувати на європейських медоносних бджолах. Ці кліщі є зовнішніми паразитами, які харчуються гемолімфою і тканинами лялечок трутнів і робочих бджіл, а також розмножуються на розплоді медоносних бджіл.
Читати Далі

Підготовка до нового сезону моніторингу втрат бджолиних колоній
Розпочалася підготовка до нового сезону моніторингу втрат бджолиних колоній. Національний координатор України професор Марія Федоряк взяла участь у робочому засіданні моніторингової групи COLOSS Association на базі Варшавського університету природничих наук з 8 по 10 лютого 2023 року.
Читати Далі

Відбулась Міжнародна онлайн-конференція 18th COLOSS eConference
2-3 листопада відбулась Міжнародна онлайн-конференція 18th COLOSS eConference. Участь у заході взяв Олександр Шкробанець – аспірант кафедри Екології та біомоніторингу Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Читати Далі

Найбільша на Західній Україні пасіка розташована під Тернополем
“Спочатку це було моїм хобі, а потім переросло у щось більше” Українське бджільництво – досить прибуткова галузь сільського господарства, та, на жаль, недостатньо захищена державою. Пасічнику в Україні доводиться стикатися з безліччю проблем, вирішення яких займає багато часу та потребує додатково ресурсу. Юрій Романович Березовський з Тернопільщини – досвідчений пасічник, який добре знає проблеми українського […]
Читати Далі

Бджолономіка: як працює ринок платного запилення?
В Україні ринок послуг запилення тільки зароджується. За кожну бджолосім’ю платять від 400 до 700 грн. Випустив бджіл на поле запилювати культури – отримав прибавку урожайності від 20 до 100%. Здавалося б, процес взаємовигідний – пасічникам мед, аграріїям продукція. На цьому можна було б закінчити розрахунки. Але за запилення ще й платять. І в Україні […]
Читати Далі

Бджолярі запитують – юрист відповідає
“Пасіка. Від хобі до бізнесу. Як перетворити пасіку в постійне джерело доходу” – цей онлайн курс, створений UHBDP (Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва), з моменту його оголошення пройшли понад 800 бджолярів. Особливою відмінністю цього курсу став закритий чат, у якому “курсанти” могли ставити запитання до спікерів. Найбільша кількість запитань виникла до юриста – Олександра Брильова, адвоката, […]
Читати Далі

Цю світлину зробив власник вулика
Цю світлину зробив власник вулика. Бджоляр забув поставити рамки, в які бджоли збирають мед, а вони натомість побудували із стільників власну архітектуру, яка враховує природну вентиляцію, щоб повітря мало змогу вільно перетікати і підтримувати стабільну температуру.
Читати Далі