Моніторинг успішності зимівлі бджолиних колоній в Україні
Coloss – міжнародна некомерційна асоціація з штаб-квартирою в Берні, Швейцарія, яка націлена на глобальне поліпшення добробуту бджіл. Організація заснована в 2007 році, після масової смертності бджолиних сімей у 2006 році в США від хвороби яка отримала назву «колапс бджолиних колоній». Дана організація складається з наукових фахівців, які включають дослідників, ветеринарів, спеціалістів сільського господарства та студентів. Організація налічує 835 членів у 94 країнах світу.
Coloss – управляється виконавчим комітетом з 15 членів, які вибираються з членів даної асоціації. Члени виконавчого комітету обираються Генеральною Асамблеєю терміном на три роки. На сьогоднішній день головою асоціації Coloss є П. Нейман (Швейцарія).
Основні цілі організації включають:
- Роз’яснення проблеми смертності бджіл населенню та урядовим адміністраціям і урядовцям.
- Координація міжнародних досліджень, включаючи розробку стандартних методів досліджень.
- Поширення знань і підготовки спеціалістів, пов’язаних з поліпшенням добробуту бджіл.
- Сприяння розвитку молоді і гендерного балансу серед тих, хто бере активну участь у розвитку, благополуччя бджіл.
Напрямки роботи організації:
- Шкідники і патогени (наприклад: Варроа деструктор і віруси).
- Середовище існування (наприклад: пестициди і харчування).
- Розмноження і збереження (наприклад: різноманіття і стійкість до хвороб).
Основні проекти Coloss:
- Моніторинг смертності бджолиних колоній.
- Розробка «BEEBOOK».
- Розширення і бджільництво.
Цільові питання організації:
- Контроль за Варроа деструктор.
- Досліджування бджолиного обніжжя.
- Вплив токсинів на бджіл.
- Стале розведення бджіл.
- Малий вуликовий жук.
- Шершні, оси.
- Бджолині сім’ї, що вижили без лікування.
- Віруси.
З-за безлічі факторів, які впливають на здоров’я медоносної бджоли на міжнародному рівні, найбільш ефективним засобом для поліпшення самопочуття бджіл є прийняття міжнародного скоординованого підходу – Coloss.
Отже, як відомо основним поштовхом до створення даної організації став вагомий чинник під назвою «Colony Collapse Disorder», що привів до значних втрат в США та Канаді. Дане явище спостерігалося не лише в США, алей в Хорватії, Італії, Польщі, Португалії, а також в Центральній та Південній Америці.
Colony Collapse Disorder (Синдром розпаду бджолиних колоній) – це явище коли переважна більшість робочих особин бджоли медоносної залишають свій вулик з запасами корму, своїм розплодом та бджолиною маткою і відлітають у невідомому напрямку на загибель, що не є характерною поведінкою для медоносних бджіл.
Найхарактернішими ознаками розпаду колоній є відсутність дорослих робочих бджіл у вулику також відсутність мертвих бджіл на дні вулика та на прильотній дошці та під нею.
Вченими було запропоновано кілька можливих причин, які включають: інвазії з Varroa destructor та Acarapis woodi; проблеми харчування бджіл; різні хвороботворні мікроорганізми; генетичні фактори; імунодефіцит; зміна практик бджільництва, геномодифіковані рослини, а також пестициди.
В 2015 році було проведено 170 досліджень, що до колапсу бджолиних колоній, стресів бджолиних сімей, в тому числі патогенних мікроорганізмів, агрохімікатів, зниження біорізноманіття, зміни клімату та багато іншого. В результаті був зроблений висновок, що взаємодія між паразитами пестицидами та харчуванням бджіл, лежить в основі поточних проблем зі здоров’ям бджоли медоносної.
Поки вчені намагаються знайти вихід з даної скрутної ситуації, деякі з них пропонують для подолання цієї та інших проблем бджіл вивести новий гібрид від схрещування медоносної бджоли та агресивної африканської бджоли яка має сильніший імунітет та кращі еволюційні механізми захисту.
Про свій метод порятунку медоносної бджоли заявляють і вітчизняні науковці з Центру бджільництва, автор методу Петро Хмара заявляє, що бджолам можна повернути природній імунітет методом «штучного регулювання розмноження».
Цей метод вже запатентований та був представлений громадськості на конгресі – Апімондія – 2011, що пройшов в Аргентині.
Україна також долучилася до співпраці з Coloss, та проводить анкетування серед вітчизняних бджолярів. Україна приєдналася до міжнародної дослідницької організації Coloss в 2015 році. Активну участь у співпраці з даною організацією проводять співробітники і студенти кафедр екології та біомоніторингу і молекулярної біології та генетики, інституту біології, хімії та біоресурів, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, члени організації ГО АВПБ «Буковинський бджоляр».